Учнівська творчість

ХІХ Всеукраїнський конкурс учнівської творчості.

«Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю,

народ – нацією, країна – державою!»

М. Грушевський

Відбувся ХІХ Всеукраїнський конкурс учнівської творчості в номінаціях «Література» та «Історія України і державотворення».

Він проводиться під гаслом «Об’єднаймося ж, брати мої!». Цьогоріч в Конкурсі беруть участь  роботи на тему «Ради тебе перли в душу сію, ради тебе мислю і творю…» (В. Симоненко «Задивлюсь у твої зіниці…») у номінаціях «Література» та «Історія України і державотворення», які раніше не подавалися до участі в інших наукових і творчих конкурсах. Творчі роботи з літератури можуть бути різноманітними за жанром, в конкурсних роботах з історії мають бути описані архітектурні та культурні пам’ятки – духовні святині рідного краю — або висвітлено життєвий шлях відомих та маловідомих історичних постатей, які вплинули на розвиток духовного та культурного життя українського народу.

Цьогорічні учасниці Конкурсу презентували свої доробки та представили власні погляди на творчість.

Погурало Ірина - учениця 10 класу Свіршковецької ЗОШ І – ІІІ ступенів. Це мудра, виважена і цілеспрямована  особистість з високим рівнем розумового розвитку. 

Ось як Ірина висловлюється про себе і свою творчість: "Я захоплююся музикою,  пишу вірші.

Я самостійна, наполеглива, свідома у виборі та досягненнях, отримую задоволення від процесу творчості. Люблю літературу,захоплююся усною народною творчістю, глибоко поважаю народні звичаї та обряди, активна учасниця місцевого  фольклорно – етнографічного ансамблю «Джерело». Мої поезії  викликані емоційним сприйняттям навколишньої дійсності". Епіграфом до своєї збірки Ірина взяла слова І. Федчишина:

Поезія – це струни відчуттів,

Це музика вселенської любові,

Поезія – це скарб усіх віків,

Це діамант величиною в слово!

Своє бачення творчості презентує також Драпата Руслана, учениця Більської ЗОШ І І -ІІІ ступенів імені К.І.Геренчука

Українка я. Відкрита, щира, правдива. Залюблена у природу та науку. Всім серцем вболіваю за рідне село та школу. Вкладаю душу у слово, а працю – у день завтрашній. 

Я – сильна, бо маю підтримку сім'ї і друзів, я – впевнена в собі, бо відчуваю відповідальність, я –цілеспрямована і активна, бо бажаю досягти  успіху у всьому, за що беруся, і, що мені цікаве. Я у постійному русі, прагну до саморозвитку і самовдосконалення себе і навколишнього світу. Черпаю знання у всьому і всюди: люблю математику і філологію, розв’язую задачі на логіку і декламую вірші, досліджую  світ природи і його біологічні властивості та залюбки подорожую і влаштовую пікніки з друзями. Захоплююсь мистецтвом хореографії, і,  до півночі засиджуюсь за читанням художньої літератури.

Не люблю себе хвалити. Хоча інколи самореклама і робить свою справу. А у сучасному хитросплетеному світі треба вміти робити все. Тому я – не боюся діяти. У моєму словнику немає слова «завтра», у ньому є слово «ЗАРАЗ». Бо люблю зміни, рух, драйв і позитив.

І, насамкінець…Люблю людей – простих, чесних, відвертих, працьовитих. Шаную і ціную природу,серед якої живу і пробую творити.

Пригощаю усіх духмяним напоєм власної творчості, натхненником якої є моє село і люди. Спробуйте – смачно ж…

А ось так розпочинає Руслана свою збірку:

"Подільська земля – щедра, квітуча,багата. Кожного бере у полон, хто хоч раз  побував у неї в гостях .  Збірка творів , котру ви тримаєте в руках, це лише маленька частинка душі і серця, яка привідкриє  двері у захоплюючу прогулянку  малою  батьківщиною. Відчуття реальності справлять світлини, зроблені  довкола села , щоб передати  усю самобутність і унікальність описаної місцини. 

Отож, запрошую вас у мандрівку  духмяними  медоборами села Біла, що на Чемеровеччині, до самого серця Національного природного парку  «Подільські Товтри».